Ендогенні процеси
Ендогенні процеси протікають в умовах високих температур і тисків. Гравітаційне поле Землі і сили обертання можуть впливати на форму планети, викликати вертикальні і горизонтальні переміщення фрагментів літосфери різної щільності, процеси діапіризму і т.д.
За характером рухів (кінематикою) тектонічні рухи земної кори можна поділити на переважно вертикальні (радіальні) та переважно горизонтальні (тангенціальні). Вони можуть бути плавними (хвильові, складчасті) і розривними (брилові, блокові); направлені (незворотні і коливальні (зворотні); висхідні та низхідні; інтенсивні і слабкі. Вертикальні рухи називають також коливальними, або епейрогенічними.
З магматизмом пов'язане утворення деяких мінералів та корисних копалин (хроміту, ільменіту, сульфідів заліза, міді, нікелю та ін.). З гідротермальними процесами що супроводжують вулканізм пов'язані родовища свинцю, цинку, міді, олова, нікелю, кобальту, благородних металів та ін.
Для розуміння процесів, що відбуваються в земній корі є вивчення та аналіз таких структурних її частин як платформи. Вони характеризуються, як правило ,вирівняним спокійним рельєфом, відносно повільними меншої амплітуди рухами, слабким проявом магматизму і т.і. Основними структурними елементами платформ є щити, плити, масиви, антеклізи, прогини, вали, куполи.
Значно важчим є пізнання структури дна океанів, зважаючи на недостатню кількість фактичних даних про їх геологічну будову. Опираючись переважно на геофізичні матеріали, в океанах виділяють два основні типи структур: океанічні платформи (таласократони) та внутрішньоокеанічні рухливі пояси.
Особливості будівлі структури визначають розмаїтість рельєфу при динамічних факторах, що незмінюються . Стійкість порід і потужність товщ. Стійкі осадові породи, відпрепаровані процесами селективної денудації, утворять поверхні, що бронюють. Вони створюють форми, тотожні тектонічним чи деформаціям їх окремим елементам. Гірські спорудження із широким виходом на поверхню порід із приблизно рівною і значною стійкістю утворять круті монотонні схили .
Разделение Церквей
К концу первого тысячелетия между Восточной Церковью и Западной происходят противостояния и в 1054 году произошло разделение Церкви на Восточную и Западную. За Восточной Церковью закрепилось название «Греческая», «Православная», а за Западной – «Латинская», ...
Борьба Александра Невского с нашествием немецких
рыцарей и шведских феодалов
В XIII в. резко усиливается угроза с Запада. Нельзя рассматривать эту угрозу узко и сводить к нескольким нападениям противника и ответным действиям русских. В ходе продвижения на восток западноевропейских народов, прежде всего германцев, были почти сметены с ...
Сфера благотворительной деятельности провинциального купечества
«Серебряным веком» называют начало ХХ столетия в России. Это время не только бурного подъема промышленности и торговли, но и целая эпоха в русской поэзии, искусстве, философии. Это особый этап и для русского старообрядчества, получившего возможность легально ...